Військовослужбовця підозрюють у наведенні ударів Росії по військових об’єктах

Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань викрили військовослужбовця, який, ймовірно, наводив російські удари по Силах оборони – про це відомства заявили 18 червня.

За даними СБУ, підозрюваний наводив російські удари по локаціях військової частини, в якій проходив службу:

«Серед іншого, агент ділився з ворогом інформацією про особовий склад свого підрозділу, координатами розташування його об’єктів і техніки. Встановлено, що після передачі частини цієї інформації окупантам, рашисти здійснили ракетний обстріл зазначеної військової частини. Під час удару сам агент виїхав в інший регіон у відрядження».

Читайте також: СБУ: інженера оборонного заводу затримали за підозрою в зборі даних для російських спецслужб

Правоохоронці затримали фігуранта справи і, як додає СБУ, знайшли докази його співпраці з Росією. Чоловіку повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану.

За даними ДБР, фігурант передав Росії координати військових об’єктів у Черкаській, Житомирській, Рівненській та Донецькій областях:

«Унаслідок завданих ракетних ударів загинули українські військовослужбовці».

У разі визнання винним йому загрожує довічне позбавлення волі.

На 18 червня Офіс генерального прокурора зафіксував 22 633 злочини проти національної безпеки в Україні, зокрема, 4 370 за статтею про державну зраду.

Україну не згадають – джерела Радіо Свобода про можливу підсумкову декларацію саміту НАТО в Гаазі

Підсумкове комюніке цьогорічного саміту НАТО може суттєво відрізнятися від минулорічних – дипломати, залучені до його підготовки й не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, розповіли Радіо Свобода, що воно буде значно коротшим і поміститься на одну сторінку.

За даними співрозмовників, Україну в декларації не планують згадувати, а Росію знову назвуть довгостроковою загрозою.

Також союзники зобов’яжуться підняти рівень витрат на оборону до п’яти відсотків ВВП. Дедлайн – 2032 рік. Однак це зобов’язання можуть переглянути 2029-го. Станом на тоді нинішня каденція президента США Дональда Трампа, що виступає за відповідний рівень оборонних витрат, завершиться.

Дипломати водночас зауважили, що комюніке ще в процесі редагування і може змінитися.

Президент України Володимир Зеленський, за інформацією співрозмовників Радіо Свобода, візьме участь у робочій вечері лідерів 24 червня. Попередньо, на ній має бути присутнім і Дональд Трамп.

До сесії власне саміту президент України не долучатиметься, немає також у планах засідання Ради Україна-НАТО на рівні лідерів. Володимир Зеленський має виступити на заході, що проводиться на полях саміту, а саме – Форумі оборонних індустрій.

2 червня президент Зеленський повідомив, що Україну запросили на саміт НАТО, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі. Проте, в якому саме форматі відбудеться ця участь і скільки місця відведуть Україні на цьому саміті і в його комюніке – не повідомляли.

ДСНС: кількість загиблих через удар Росії по будинку в Києві зросла до 23

Рятувальники деблокували ще одного загиблого внаслідок російського удару по 9-поверхівці в Солом’янському районі Києва, кількість загиблих там зросла до 23, повідомила 18 червня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Пошуково-рятувальні роботи тривають», – йдеться в заяві ДСНС.

За даними рятувальників, загалом у Києві внаслідок російської атаки в ніч на 17 червня загинули 28 людей, 134 – постраждали.

У МЗС назвали «неадекватністю» вимоги Росії до України знищити надану Заходом зброю

Речник Міністра закордонних справ Георгій Тихий 18 червня прокоментував останні заяви з РФ про ймовірну умову щодо знищення західної зброї в Україні.

«Російські посадовці щодня висувають нові абсурдні вимоги», – написав він у соцмережі X.

Тихий оприлюднив уривок матеріалу із заявою представника російського МЗС, назвавши її «повною неадекватністю»:

«Москва демонструє повне нехтування зусиллями Сполучених Штатів щодо припинення війни».

Читайте також: Спецпосланник президента США Келлог планує відвідати Білорусь – Reuters

Днями заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко у коментарі російському виданню «Известия» заявив, що Росія нібито вимагатиме від України утилізувати «надлишки» російської зброї.

Представники України та Росії 2 червня зустрілися на переговорах в Стамбулі. Українська сторона запропонувала припинення вогню, а також зустріч на високому рівні, зокрема, можливо, за участю Трампа. Москва відмовилася.

Кремінь: закон про множинне громадянство посилює захист української мови в умовах війни

Схвалений закон про множинне громадянство посилює захист статусу української мови в умовах війни, заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Як повідомляється на сайті уповноваженого, на етапі розгляду законопроєкту Тарас Кремінь надіслав до профільного комітету Ради зауваження, які стосувалися неприйнятності пропозицій надати іноземцям громадянство України у спрощеному порядку – без попереднього складання іспитів на знання державної мови, Конституції та історії України.

Зазначається, що у фінальній редакції документа вдалося зберегти принцип обов’язкового знання державної мови на рівні не нижче В1 для всіх охочих стати громадянами України.

«Українська мова – це основа громадянської ідентичності. Закон у новій редакції дозволяє зберегти єдність, уникнути дискримінаційних норм і запобігти мовній дезінтеграції, яка могла б виникнути внаслідок необґрунтованих винятків для окремих категорій іноземців», – наголосив Кремінь.

Також в офісі омбудсмена звертають увагу на збереження чинної вимоги: іноземці, які мають визначні заслуги перед Україною (зокрема військовослужбовці-контрактники), можуть отримати громадянство без складання мовного іспиту, однак зобов’язані скласти його протягом встановленого терміну.

«Бути чоловіком в окупації – максимальний ризик»: як примушують служити в армії РФ

«Коли буде команда «фас», то не будуть запитувати, а будуть просто без розбору тягнути людей у військкомати».

«Бути чоловіком в окупації – максимальний ризик».

«Путін намагається якнайдалі відтермінувати момент загальної мобілізації».

У Бердянську окупанти проводять рейди задля примусу до служби в російській армії, повідомила днями міська військова адміністрація. За даними влади, місцевих жителів примушують до контрактної служби у Збройних силах Росії. Такі заходи маскуються під «оперативно-профілактичні» акції щодо порушень правил дорожнього руху.

• Як жителів окупованих територій примушують вступати до лав російської армії?
• Які методи тиску використовує для цього окупаційна влада?
• В якому стані наразі російська армія через втрати особового складу?
• Чи будуть готові у Кремлі оголосити загальну мобілізацію?

Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

У військовій адміністрації Бердянська зазначили, що днями російські силовики провели одну акцій з виявлення порушників ПДР та нетверезих керманичів автівок.

«За цією показовою «турботою про безпеку» криється зовсім інша мета – тиск на чоловіків з метою примусу до підписання контракту на службу в російській армії», – зауважили в адміністрації.

Такі «рейди безпеки» проводяться у місті регулярно, і вони є «інструментом залякування та примусу місцевого населення».

далі читайте тут

ОВА: російський дрон атакував пожежну станцію на Херсонщині, є поранені

Російські війська атакували з БпЛА пожежну частину у Білозерці на Херсонщині, постраждали троє людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

За даними ОВА, через скидання вибухівки з дрона постраждали троє працівників ДСНС – 24, 31 та 38 років.

«Вони дістали контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми, у двох співробітників – ще уламкові поранення. Потерпілих доставили до лікарні для надання медичної допомоги», – повідомляє місцева влада.

Повідомлення про атаки, внаслідок яких постраждали рятувальники, надходять регулярно. Часто пожежники стають жертвами повторних російських ударів.

Тіла російських військових після ідентифікації повертатимуть до РФ – Клименко

Під час останньої репатріації тіл загиблих до України повернули 6 060 тіл, розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ефірі національного телемарафону 18 червня.

Говорячи про складнощі з ідентифікацією тіл, він зазначив, що кожен пакет із останками може містити не одне тіло, а кілька:

«Кожен пакет містить частини тіл однієї, двох або трьох осіб. Більше того, ми почали виявляти під час проведення експертизи тіла однієї й тієї ж людини в кількох таких пакунках або різних репатріаціях. Тобто наскільки філігранна робота має бути наших спеціалістів, щоб відділити і сказати, що ворог намагається все зробити, щоб ускладнити нам роботу, затягнути час або звинуватити, що ми щось не хочемо робити».

За словами Клименка, задачею фахівців є вивести профіль ДНК, і в процесі роботи вони стикаються з тим, що серед повернутих решток трапляються тіла у російській військовій формі.

Сили РФ вночі ракетами атакували Святогірськ на Донеччині, поранені п’ятеро людей – прокуратура

Російські війська вночі ракетами атакували Святогірськ на Донеччині, поранені п’ятеро людей, повідомляє обласна прокуратура.

За даними слідства, 18 червня о 02:30 сили РФ атакували Святогірськ з зенітного ракетного комплексу С-300 – у зоні ураження опинились багатоквартирні будинки та приватні домоволодіння.

У прокуратурі повідомляють, що внаслідок удару поранені четверо жінок та чоловік, віком від 51 до 66 років. У них діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення, перелом, струс головного мозку, контузії й рвані рани.

У Святогірську після атаки РФ пошкоджені 19 багатоквартирних та приватних будинків, сім автомобілів, гараж і торговельні павільйони, додали у прокуратурі.

Каллас про дії Росії: це довгостроковий план довготривалої агресії

Верховна представниця ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Кая Каллас розповіла євродепутатам про масштаби загроз, які несе для ЄС та світу Росія і чому важливо збільшувати видатки на оборону.

«Торік Росія витратила на оборону більше, ніж усі країни ЄС разом. Цього року вона витрачає на військову сферу більше, ніж на охорону здоров’я, освіту та соціальну політику разом. Це довгостроковий план довготривалої агресії», – заявила з трибуни Європарламенту Каллас під час дебатів щодо саміту НАТО, який відбудеться у Гаазі 24-25 червня.

Каллас наголосила, що у той час як Україна є першою лінією оборони Європи, країни НАТО мають значно збільшити оборонні бюджети. Вона нагадала, що ще у 2014 році союзники по НАТО погодилися інвестувати 2% ВВП у сферу оборони, однак нинішня геополітична ситуація вимагає вже 5%.

Як Росія підтримує свій наступ через кримсько-херсонський коридор: деталі

Яку роль відіграють окуповані території півдня України – Крим і Херсонщина – для продовження наступу російської армії? Які російські сили відправляються із Криму, а які залишаються? Як Росія використовує Кримський півострів для наступу в інших напрямках?

Про це розповідають Крим.Реалії.

Росія перекидає війська з технікою з анексованого Криму та захопленої частини Херсонщини в Курську область. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації, колишній радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

Через Маріуполь 7-8 червня російська армія перекинула щонайменше 10 нових САУ, комплекс ППО та понад 40 вантажівок із живою силою та боєприпасами.

Далі про це читайте тут

Після розмови з Зеленським Стармер заявив про підтримку України

Після розмови з українським президентом Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про підтримку України.

«Чудово було поспілкуватися з Володимиром Зеленським. Велика Британія посилює тиск на Росію – тим, хто фінансує військову машину Путіна, не має бути, де сховатися. Ми завжди з Україною», – написав він у соцмережі Х.

Британський уряд додав, що Стармер і Зеленський домовилися про просування наступного етапу військової підтримки, додавши, що сильна Україна має важливе значення для гарантування миру в довгостроковій перспективі. Вони домовилися скликати наступну зустріч «коаліції охочих» в найближчі тижні.

Зеленський повідомив, що під час зустрічі з Стармером обговорили, що для того, щоб примусити Росію припинити цю війну, потрібні скоординовані зі всіма країнами G7 санкції проти її енергетики, банківського сектору, тіньового флоту та військово-промислового комплексу.

Повітряні сили: Україна вночі зазнала атаки 58 дронами, 30 з них знешкодили

У ніч на 18 червня російські війська атакували 58 дронами, 30 з них знешкодили, повідомили в телеграмі Повітряні сили ЗСУ.

За повідомленням, противник атакував ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупований Крим. Основні напрямки удару – Донеччина, Дніпропетровщина та Запоріжжя.

Повітряні сили ЗСУ зазначають, що станом на 08:30 знешкоджено 30 російських БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході та півночі країни: 12 – збили вогневими засобами ураження, 18 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ.

У ЗСУ повідомили, що зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 9 локаціях.

Читайте також: ОВА: Запоріжжя вночі атакували російські дрони, виникли пожежі(відео)

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 186 боїв, майже третина – на Покровському напрямку

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 186 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, майже третина всіх боїв відбулася на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 57 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Коптєве, Полтавка, Малинівка, Мирне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Удачне, Муравка, Горіхове, Новопавлівка та Олексіївка.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках вчора українські воїни відбили 28 штурмових дій сил РФ.

На Новопавлівському напрямку противник 22 рази атакував наші позиції у районах населених пунктів Одрадне, Вільне Поле, Багатир, Комар та в бік Запоріжжя, Мирного і Шевченко.

На Лиманському та Торецькому напрямках було по 16 російських атак поблизу Липового, Диліївки, Торецька та в бік Греківки, Нового Миру, Ольгівки, Зеленої Долини, Шандриголового, Серебрянського лісу, Щербинівки, Олександро-Калинового, Яблунівки, Степанівки, Русиного Яру.

Російські війська також атакують на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках. На Оріхівському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

Читайте також: «Без образ для артилеристів, але FPV – це сила»: як ЗСУ тримають оборону біля Куп’янська

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.

Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.

За добу через російські атаки в Україні загинули щонайменше 30 людей, понад 200 поранені – влада

Через російські атаки минулої доби в Україні загинули щонайменше 30 людей, ще 206 – поранені, повідомила місцева влада.

На Харківщині, як інформує голова ОВА Олег Синєгубов, постраждали троє людей – в місті Ізюм постраждали 69-річна жінка і 15-річний хлопець, а у селі Ріпки Богодухівської громади – 52-річний чоловік.

У Києві через російську атаку 17 червня, за даними ДСНС, загинули 22 людини, 134 – постраждали, на Київщині – поранена одна людина.

В Одесі, яку 17 червня війська РФ атакували дронами, загинули дві людини, постраждали 26, повідомила обласна влада.

За даними місцевої влади, від ранку 17 червня до ранку 18 червня російські війська здійснили понад 80 обстрілів по 33 населених пунктах Сумщини – найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському та Шосткинському районах. За даними ОВА, за добу через атаки РФ загинули дві людини, ще одна поранена.

Як повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, минулої доби у Мирнограді загинула людина, ще вісім – поранені в області.

Очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін інформує, що сили РФ атакували 36 населених пунктів області, через російську агресію загинули дві людини, ще 34 – зазнали поранень.

На Дніпропетровщині у Нікополі через російський артобстріл загинув 63-річний чоловік, через атаку FPV-дрона постраждали двоє чоловіків, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.

Російські військові уночі та зранку 17 червня завдали комбінованого удару по Україні з використанням ударних дронів, крилатих та балістичних ракет. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.

У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти.

Росія втратила за добу війни понад 1000 військових і сім танків – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 007160 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1040 – за останню добу, такі дані станом на ранок 18 червня наводить Генштаб ЗСУ.

Серед інших втрат РФ, за даними українського командування, є такі:

• танків – 10 947 (+7 – за останню добу)
• бойових броньованих машин – 22 845(+31)
• артилерійських систем – 29265 (+37)
• РСЗВ – 1420(+1)
• засоби ППО – 1187
• літаків – 416
• гелікоптерів – 337
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 41165(+184)
• крилатих ракет – 3369(+23)
• кораблів/катерів – 28
• підводних човнів – 1
• автомобільної техніки та автоцистерн – 52 312 (+137)
• спеціальної техніки – 3916

«Ми ніколи не давали Україні усього, що вона потребувала». Інтерв’ю із посадовицею адміністрації Обами

Заява міністра оборони США Піта Геґсета про те, що Америка готова скоротити допомогу Україні, – насправді не новий виклик для Києва. Від самого початку російської агресії США не надавали Україні достатньо засобів для захисту, а тому в певному сенсі Дональд Трамп продовжує політику своїх попередників-демократів, вважає колишня посадовиця Міністерства оборони США в адміністрації 44-го президента Барака Обами, а нині директорка Інституту Маккейна докторка Евелін Фаркас.

«Не підтримувати Україну в тій мірі, в якій вона цього потребує, було фактично тим, що Сполучені Штати, на жаль, робили від початку війни в 2014 році. І я кажу це як людина, яка була в адміністрації Обами. Я виступала за надання більшої допомоги. Ми ніколи не давали Україні всього, чого вона потребувала, тому це було б просто продовженням нинішньої не декларованої політики, а політики де-факто», – сказала експертка в інтерв’ю Радіо Свобода під час конференції GLOBSEC, яка пройшла у Празі 12-14 червня.

У розмові з Радіо Свобода Евелін Фаркас також розповіла:

• чого чекати від нової хвилі ескалації на Близькому Сході,
• чому президент США Дональд Трамп продовжує сприймати російського керманича Володимира Путіна як конструктивного партнера
• та чи готовий американський президент вийти з процесу врегулювання війни між Росією та Україною.

Далі читайте тут

У прем’єра Канади запитали про відсутність окремої спільної заяви G7 щодо України. Він відповів

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні опублікував заяву головуючого на саміті «Групи семи».

У заяві він зазначив, що лідери G7 «висловили підтримку зусиллям президента Трампа щодо досягнення справедливого та міцного миру в Україні» та «визнали, що Україна зобов'язалася дотримуватися безумовного припинення вогню, і погодилися, що Росія повинна зробити те саме».

За його словами, лідери G7 «рішуче налаштовані розглянути всі варіанти максимального тиску» на Росію, включаючи фінансові санкції.

Журналісти запитали у прем’єра Канади щодо відсутності окремої спільної заяви щодо України на саміті G7 після повідомлень про розбіжності з США щодо формулювань щодо Росії.

Він сказав, що Канада була б готова піти далі у своїй офіційній мові щодо України, ніж те, що зрештою було на папері.

«Були б речі, які деякі з нас, включаючи Канаду, сказали б понад те, що було сказано в резюме голови», – сказав Карні, якого цитує CBC News.– «Але визнання важливості ініціативи президента Трампа щодо досягнення міцного миру абсолютно узгоджується з тим, що ми рішуче налаштовані на використання всіх варіантів для максимального тиску на Росію, включаючи фінансові санкції».

Країни G7 не опублікували спільної заяви щодо України, попри присутність президента України Володимира Зеленського на зустрічі високого рівня в Кананаскісі, де він закликав до мирної угоди.

Читайте також: Зеленський закликав лідерів G7 «співпрацювати зі США для обмеження ціни на російську нафту»

Раніше високопоставлене урядове джерело видання заявило, що це сталося через те, що США не погодилися з остаточним формулюванням. За його даними, шестеро лідерів були готові зайти далеко у своїх формулюваннях, але американці хотіли пом’якшити їх.

Посадовець, який говорив на умовах анонімності, сказав, що американці не хотіли, щоб деякі гострі зауваження щодо Росії були включені до спільної заяви, оскільки вони боялися, що це поставить під загрозу переговори з цією країною щодо припинення війни.

Однак згодом представники офісу Карні спростували заяву про те, що США хотіли пом’якшити заяву щодо війни Росії проти України.

Як пише агентство Bloomberg з посиланням на людей, знайомих з цим питанням, обговорення лідерів країн «Групи семи» за вечерею в понеділок не підштовхнуло президента США Дональда Трампа до посилення санкцій проти Росії.

На саміті він ще більше розчарував союзників, заявивши, що санкції коштують США багато грошей, і повторив багато з цих заперечень за вечерею, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності.

Дональд Трамп неодноразово закликав російського президента Володимира Путіна погодитися на припинення вогню у війні проти України та погрожував новими санкціям проти Росії, однак так і не зробив цього досі.