Російський президент Володимир Путін заявив про готовність зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, але знову заявив про нібито його нелегітимність.
«Ми готові зустрічатися... я готовий зустрічатися з усіма, зокрема з Зеленським... Якщо українська держава довіряє комусь вести переговори, заради Бога, нехай це буде Зеленський. Питання не в цьому», – сказав Путін під час спілкування з журналістами.
За його словами, питання полягає в тому, хто буде підписувати документи. Президент РФ знову почав розповідати, що Зеленський нібито нелегітимний, а «підпис повинен стояти легітимної влади».
Читайте також: В ISW пояснили, чому Кремль згадує «нелегітимність» Зеленського у розмовах про необхідність переговорів з Україною
Путін також заявив, що новий раунд перемовин представників України та РФ можливий після 22 червня.
При цьому він погрожує, що ситуація для України «може ще погіршитися».
«Не домовлятимуться – ситуація, можливо, ще зміниться, на гірший для них бік. Не треба тягнути. Треба сідати і домовлятися», – сказав Путін, згадавши про умови домовленості в Стамбулі у 2022 році, які були «значно м’якшими ніж зараз».
Водночас Путін каже, що РФ «не розпочинала військових дій в Україні, а намагається їх закінчити».
На переговорах у Стамбулі 2 червня Україна запропонувала російській стороні провести зустріч лідерів до кінця червня. Також після переговорів в Стамбулі заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що РФ відмовляється від припинення вогню.
Водночас глава російської делегації на переговорах у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що Росія запропонувала Україні припинення вогню на два-три дні на окремих ділянках фронту.
Щодо зустрічі Мединський заявив, що вона можлива, проте «необхідне її змістовне опрацювання з виходом на результати, оскільки глави держав повинні не опрацьовувати деталі домовленості, а затверджувати, тобто приймати остаточні рішення щодо підготовлених та узгоджених проєктів».
Раніше також Україна пропонувала зустріч на рівні лідерів України, США та Росії, але Кремль на цю пропозицію не погодився, заявивши, що «така зустріч має бути підсумком конкретних домовленостей двох делегацій за різними напрямами».
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум