24–25 червня у Гаазі зберуться глави близько 40 держав на цьогорічний саміт НАТО. На останні три саміти на зустріч з лідерами країн-членів НАТО запрошували і президента України, проте цього разу його не буде за столом основної панелі.
Де саме підготували місце для України та які шанси, що на саміті НАТО, на відміну від саміту «Групи семи», президенти України та США таки поговорять? Радіо Свобода дізнавалось у дипломатів у штаб-квартирі альянсу.
«Мільйон євро за хвилину»
Гаага готується до саміту: квартали навколо конференц-центру World Forum, де засідатимуть лідери, обнесено 5-кілометровим парканом, фрегати патрулюють Північне море, повітряний простір охороняють винищувачі й гелікоптери, а для делегацій підготували супровід військовими підрозділами. Нідерландські ЗМІ пишуть, що це буде найдорожчий саміт в історії НАТО – заходи безпеки оцінюють у 183,4 мільйона євро, або «мільйон євро за хвилину», підрахувала газета AD, очевидно, взявши до уваги лише основну сесію лідерів 32 країн НАТО, яка триватиме 2,5 години 25 червня.
Початково планувалось, що це буде триденний саміт. Зрештою, врахувавши досвід попереднього скандального саміту НАТО за участі Дональда Трампа у 2018 році, генсекретар НАТО Марк Рютте вирішив максимально скоротити програму. Саме він тоді, у 2018-му, будучи на посаді премʼєра Нідерландів, заспокоїв Трампа (на той момент це був його перший президентський термін), який погрожував вивести США з альянсу, якщо європейські країни суттєво не збільшать оборонні витрати.
Пропозиція скоротити основну сесію саміту до 2,5 годин не викликала заперечень у жодної країни-члена, кажуть дипломати, з якими спілкувалось Радіо Свобода (і які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, тому їхні імена не згадуються у цьому матеріалі). А нещодавній саміт «Групи семи», звідки Дональд Трамп поїхав передчасно, ще раз виправдав такий підхід.
Президент США Дональд Трамп під час повернення з саміту «Групи семи», 17 червня 2025 року
Напередодні цієї короткої сесії, 24 червня, нідерландський король організовує офіційну вечерю лідерів із дружинами та чоловіками учасників саміту. Туди запрошений також український президент.
Боротьба за текст
Володимир Зеленський отримав запрошення на саміт до Гааги доволі пізно – на початку червня, після переговорів України та Росії у Стамбулі.
Представники України під час переговорів із делегацією Росії. Стамбул, 16 травня 2025 року
Дипломати в НАТО тоді пояснювали, що питання участі України цілеспрямовано залишали відкритим довгий час, щоб «надати простір для перемовин України та Росії». Тепер з тією ж ціллю мінімізовані і згадки про Україну у підсумковій декларації.
Підсумкова, так звана Гаазька декларація має бути ухвалена під час короткої основної сесії саміту. Традиційно дипломати країн-членів НАТО намагаються максимально узгодити документ ще задовго до початку саміту. Цьогорічний документ буде надзвичайно стислим, і замість традиційних кількох десятків абзаців поміститься на сторінку, та навіть за неї триває боротьба.
На певному етапі обговорення у деяких дипломатів НАТО були сумніви, що союзникам вдасться узгодити хоча б якусь згадку України. Деякі дипломати досі вважають, що краще взагалі не згадувати Україну, ніж приймати занадто розмиті формулювання – особливо після декларацій у Вільнюсі та Вашингтоні, де принаймні обіцялось майбутнє членство.
У черговій чернетці декларації, з якою Радіо Свобода ознайомилось ввечері 19 червня, Україна таки згадується.
«Союзники підтверджують своє зобов’язання надавати підтримку Україні та з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України і її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників», – йдеться у проєкті документа.
Формулювання ще можуть змінюватись, проте для низки впливових європейських країн згадка підтримки України принципова. «Я абсолютно впевнений, що ми побачимо згадку України в остаточному документі. Інакше консенсусу не буде, оскільки це важливо для переважної більшості союзників», – розповів Радіо Свобода дипломат НАТО, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Союзники підтвердять зобов’язання надалі підтримувати Україну: остання версія проєкту декларації саміту НАТОПеремога Трампа?
Згадка України у декларації з’являється у абзаці про збільшення витрат на оборону. Досягнення цілі у 5% ВВП, як цього вимагає президент США, – центральна тема саміту. І деякі дипломати називають погодження таких масштабних інвестицій в оборону серед країн-членів – першою реальною перемогою Дональда Трампа.
Ціль амбітна, проте генсекретар НАТО Марк Рютте знайшов спосіб зробити її реальнішою, розбивши план на частини.
Генсекретар НАТО Марк Рютте
Із 5% – 3,5% підуть на «жорсткі» оборонні спроможності, як-от ракети, гелікоптери, винищувачі. Інші 1,5% – на «стійкість», поняття навмисно розпливчасте, яке більшість країн, ймовірно, наповнюватимуть інфраструктурними проєктами для підвищення військової мобільності, а також внесками на підтримку України.
Досі ведуться дискусії про те, до якого року має бути досягнута ця ціль. Окрім США, балтійських держав і Польщі, більшість країн-членів вважають 2032 рік надто амбітним і схиляються до іншої дати – 2035-го. Очікується, що в декларації буде пункт про перегляд прогресу в 2029 році – рік після наступних президентських виборів у США, хоча офіційно ця дата подається як «середина шляху».
Та, попри гнучкий план та загальне розуміння необхідності його підтримати, за тиждень до саміту Іспанія поставила під питання зусилля генсекретаря НАТО. Прем’єр-міністр Педро Санчес надіслав листа Марку Рютте з критикою цієї цілі як «нереалістичної» та проханням надати Іспанії виняток. Оскільки рішення потребує консенсусу усіх без винятку країн-членів, постає питання, як Рютте зможе маневрувати в цій ситуації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мета НАТО підвищити видатки на оборону до 5% від ВВП «нерозумна» для Іспанії – прем’єр«Мінісаміт» для Зеленського?
Чи перетнуться президенти України та США на цьому саміті - відкрите питання. Засідання Ради Україна-НАТО (РУН) вперше з часу повномасштабного вторгнення на рівні лідерів не відбудеться. Один із дипломатів НАТО зауважив, що двогодинна присутність в одній кімнаті Зеленського та Трампа може мати не дуже конструктивний характер та відповідні наслідки як для України, так і для ЄС. Інший припустив, що Трамп просто не хотів би, щоб його «шоу про 5%» від ВВП вкрала інша «зірка».
Таким чином Зеленський буде на вечері короля, на якій також будуть присутні партнери НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону – Австралія, Японія, Нова Зеландія та Південна Корея. А також може долучитися до паралельних подій, зокрема форуму оборонної промисловості НАТО. Увечері 24 червня також відбудеться Рада Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, а міністри оборони країн НАТО вечерятимуть разом з українським міністром.
Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції на саміті НАТО у Вашингтоні, 11 липня 2024 року
Для Володимира Зеленського, можливо, організують «мінісаміт» за участі генсекретаря Рютте та частини європейських лідерів уже після завершення офіційної частини саміту.
Чи вдасться українському президенту провести перемовини з президентом США щодо можливості купувати пакети зброї, а не отримувати їх як допомогу, як він планував зробити на саміті G7, – відкрите питання. Дипломати в НАТО, з якими спілкувалось Радіо Свобода, вважають, що з цим запитом йому краще звертатися до європейських лідерів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мета НАТО підвищити видатки на оборону до 5% від ВВП «нерозумна» для Іспанії – прем’єр ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зустріч провалилася: Трамп уникає Зеленського? Україну лишають саму у війні з РФ?